Освітній портал Пустомитівської громади (Львівщина)

По усьому світу 2 квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом, розладом розвитку нервової системи, що утруднює комунікацію

02.04.2025

По усьому світу 2 квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом, розладом розвитку нервової системи, що утруднює комунікацію. Останні дослідження усе частіше, окрім генетичних причин, відносять аутизм до розладів, пов’язаних також із забрудненням довкілля, їжі та питної води.

Людям із цим розладом дуже важко комунікувати зі світом і спілкуватися з іншими людьми. Перші ознаки аутизму, зазвичай, проявляються у дітей до 3-х років і якщо батьки і лікарі їх вчасно помітять, то такій людині можна допомогти втримати зв’язок зі світом. До того ж, інтелект аутистів не завжди понижений, дуже часто такі люди проявляють хороші, а подекуди і виняткові здібності у певних сферах.

Сьогодні спільно із учнями та педагогами нашого ліцею провели інформаційні бесіди, переглянули відео та намагалися зрозуміти як почуває себе людина, що має аутизм та як з нею комунікувати та взаємодіяти. Діти зрозуміли, що аутизм - це не хвороба, а стан, в якому люди можуть мати складнощі у спілкуванні та взаємодії з іншими людьми (зокрема, в прояві й тлумаченні емоцій та метафоричних висловлювань, іронії);

їм може бути важко зрозуміти, як думають або відчувають інші люди, але це не означає відсутності емпатії;

їм може бути неприємне яскраве світло або гучні звуки (шум та блимання екранів торговельних центрів для таких людей — сенсорне пекло);

можуть сильно хвилюватися або засмучуватися у незнайомих ситуаціях та у соціальних взаємодіях;

можуть потребувати більше часу, щоб зрозуміти інформацію;

можуть часто повторювати певні дії чи думки.

Здібності та потреби людей з РАС можуть бути різними. Дехто може вербально спілкуватися з іншими, а хтось — ні, дехто потребує догляду впродовж усього життя, а хтось може жити самостійно.

Люди з РАС різні, чиюсь незвичну поведінку ми можемо одразу помітити, а є ті, хто може вільно комунікувати. Інколи вони спілкуються за допомогою спеціальних карток, а іноді взагалі ніяк не комунікують. Але всі люди з РАС мають спільну рису — дуже високий рівень тривожності.

Щоб опанувати цю тривогу та почуватися в безпеці, вони потребують упорядкованості: дотримання одного розкладу, заздалегідь визначеного порядку дій, звичних маршрутів.

Саме тому важливо навчитися наступних правил:

поважайте розклад і ритуали людини з РАС — для неї вони дуже важливі, порушення цих ритуалів може сильно засмутити людину;

під час розмови давайте людині з РАС трохи більше часу на відповідь;

намагайтеся не дивитися людині просто в очі та будьте готовими до того, що людина не дивитиметься на вас, — це не прояв неповаги, таким чином люди з РАС почуваються спокійніше;

методами заспокоєння також можуть бути якісь рухи, розкачування чи вигуки — це потреба нервової системи людини, ставтеся до цього з розумінням;

висловлюйтеся чітко і не давайте обіцянок — ви можете забути про сказане, а людина чекатиме на виконання;

не варто також використовувати метафори, слова у переносному значенні, епітети, адже люди з РАС сприймають усе буквально;

люди з РАС не завжди розуміють якісь інтонації, вирази обличчя та жести, тому уникайте натяків і говоріть прямо;

не ігноруйте людину з РАС, не говоріть про неї у третій особі, наче вона не поруч;

якщо людину з РАС хтось супроводжує, варто дізнатися у них про всі особливості поведінки та ритуалів цієї людини і далі намагатися спілкуватися напряму.

Усі ми різні, однак однаково потребуємо любові, розуміння та підтримки! Адже найголовніше в житті - навчитися бути людиною!