Спортзал ледь вміщував емоції, що вирували в повітрі. Це був не просто чемпіонат — це був вечір єдності, сили духу та живої пам’яті. Символічно, що змагання пройшли саме зараз, адже у квітні Святослав Брус міг би святкувати свій день народження. Замість квітів на іменини — сотні ударів ракеткою, спортивний азарт та щирі молитви за того, хто віддав життя за нашу свободу.
У стінах закладу зібралися ті, хто тримає ракетку, і ті, хто тримає стрій, щоб вшанувати пам'ять нашого земляка.
Найбільш зворушливим моментом, який викликав шквал оплесків, став перший матч. За тенісним столом зустрілися найрідніші люди Героя — його батько, Іван Федорович Брус, та син Дмитрик. Ця гра стала живим доказом того, що пам’ять про батька-героя не згасає, а стає фундаментом для виховання нового покоління українців.
За звання кращих змагалися 12 команд. На майданчику зійшлися ветерани війни, друзі Святослава, вчителі та учні з Пустомит, Наварії та Місток. Кожен сет був запеклим, адже грали не за бали, а за честь.
Результати змагань:
1 місце та перехідний Кубок: команда Семенівського ліцею. Відтепер цей почесний трофей цілий рік нагадуватиме переможцям про їхню звитягу.
2 місце: команда №1 Пустомитівського ліцею №2 імені Василя Кучабського.
3 місце: команда №2 Пустомитівського ліцею №2 імені Василя Кучабського.
Організатори мають намір зробити цей турнір щорічним. Це важливий крок для популяризації пам'яті про Героїв України серед молоді та всієї громади. Ми хочемо, щоб щороку спортивні зали наповнювалися тими, хто цінує подвиг наших захисників.
Турнір мав і важливу благодійну мету — збір коштів на підтримку тих, хто сьогодні тримає наш спокій на передовій.
Висловлюємо щиру вдячність за підтримку та сприяння:
Міському голові Пустомит Олегу Серняку;
Начальнику відділу освіти Надії Когут;
Директору Пустомитівського ліцею №2 Ігорю Мадаю;
Усім командам за єдність та кожному, хто вклав серце в цей захід.
Поки ми пам’ятаємо — Герої живуть серед нас. Герої не вмирають!