Заздалегідь познайомте дитину з вихователем. Розкажіть їй про дорослого, який за нею надалі доглядатиме. Використовуйте теплу й доброзичливу інтонацію. Обов’язково скажіть дитині, як звуть вихователя. Для цього поцікавтеся у педагога, як він відрекомендовується перед дітьми. А вихователю розкажіть про особливості вашого малюка, його звички, інтереси.
Під час першої зустрічі важливо транслювати доброзичливе ставлення одне до одного. І провідна роль тут належить вихователю – дорослий він. Не вимагайте від дитини, аби вона усміхнулась вихователю, взяла його за руку або хоча б підійшла до нього.
Щоб дитині було легше адаптуватися до умов дитячого садка, подбайте про емоційні та пізнавальні з’єднання між домом і дитячим садком. Для цього підлаштуйте розпорядок дня вдома до розпорядку в групі. Поцікавтеся, яке меню у дитячому садку. Подбайте, щоб у домашньому раціоні було хоча б декілька таких самих страв.
Найліпше зв’язки між дитячим садком і домом формувати за допомогою фразна кшталт «У нас у дворі така сама гірка! Тут вона гарно пофарбована і перила не хитаються». У формулі «... така (-ий) сама (-ий), як у нас вдома/у дворі» перевагу слід віддати предметам із дитячого садка: такий самий, але у садку ліпший, чистіший, безпечніший тощо. Налаштувати зв’язки дадуть змогу і речі з дому, які можна принести в дитячий садок, наприклад улюблена іграшка.
Навчіть дитину самостійно їсти, хоча б частково роздягатися і вдягатися, проситися в туалет, тощо. Це додасть вашому малюку впевненості в новій незнайомій обстановці та дасть змогу не звертатися до «чужої тьоті» по допомогу.
Коли повернетеся додому, пограйте з дитиною в ігри, які передбачають обійми, прогладжування, доторки, або зробіть їй ігровий масаж. Водночас із таким тілесним насиченням нормалізується і емоційний стан дитини. Усім дітям важливо чути від тата і мами «Я тебе люблю!», а деяким також важливо отримати і фізичне підтвердження цього – обійми. Пам’ятайте, у період адаптації ця потреба загострюється.
Уважно спостерігайте за станом дитини, зокрема впродовж перших двох тижнів. Якщо її емоційний і психологічний стан лише погіршується, обговоріть ситуацію з вихователями та практичним психологом.